Господь сказав мені, щоб ту вервицю відмовляти протягом дев’яти днів перед Cвятом Милосердя. Розпочати треба у Велику П’ятницю. У цій дев’ятниці уділю людям всіляких ласк. (Щоденник, 796) Ісус велить мені відправити дев’ятницю перед Cвятом Милосердя, Сьогодні я повинна розпочати її, прохаючи про навернення всього світу і пізнання Божого Милосердя. „Я хочу, щоби кожна душа прославила
А як настала шоста година, темрява наступила по всій землі аж до дев’ятої години. О дев’ятій же годині Ісус скрикнув голосом сильним: Елої, Елої, лама савахтані? — що означає у перекладі: Боже мій, Боже мій! Чому єси покинув мене? Деякі з тих, що там стояли, почувши те, казали: Он, Іллю кличе! Побіг один і, намочивши
„Душі гинуть, незважаючи на Мою гірку муку. Даю їм останню надію на порятунок, тобто свято Мого милосердя. Якщо не величатимуть Мого Милосердя, згинуть навіки.” (Щоденник, 965) „Я прагну, щоб було свято Милосердя. Хочу, щоби цей образ, який ти намалюєш пензлем, щоб був урочисто освячений у першу неділю після Великодня, ця неділя має бути святом Милосердя.”
„Даю людям посудину, – сказав Ісус сестрі Фаустині, – з якою мають приходити за ласками до Джерела милосердя; цією посудиною є ікона зі словами: „Ісусе, уповаю на Тебе.” (Щоденник, 327) „Людство доти не заспокоїться, доки не звернеться з довірою до мого милосердя.” (Щоденник, 300) „Кажи світові про моє милосердя, нехай усе людство пізнає моє невичерпне
„Напиши це для засмучених душ: коли душа побачить і пізнає тяжкість своїх гріхів, коли перед очима її душі відкриється уся безодня нікчемності, в якій вона потонула, хай не впадає у розпач, але з вірою хай впаде в обійми Мого милосердя, як дитина в обійми коханої матері. Ці душі першими мають право на Моє милостиве Серце,
