„Даю людям посудину, – сказав Ісус сестрі Фаустині, – з якою мають приходити за ласками до Джерела милосердя; цією посудиною є ікона зі словами: „Ісусе, уповаю на Тебе.” (Щоденник, 327)
„Людство доти не заспокоїться, доки не звернеться з довірою до мого милосердя.” (Щоденник, 300)
„Кажи світові про моє милосердя, нехай усе людство пізнає моє невичерпне милосердя. Це знак остаточного часу, після чого надійде день справедливості. Поки є час, нехай утікають до джерела мого милосердя, нехай користуються кров’ю й водою, яка для них пролилася.” (Щоденник, 848)
„Поки прийде Суддя праведний, відчиняю, насамперед, навстіж двері мого милосердя. Хто не хоче пройти дверима мого милосердя, тому доведеться йти дверима моєї справедливості.” (Щоденник, 1146)
Господь Ісус об’явився сестрі Фаустині Ковальській 22 лютого 1931 року у Плоцьку (Польща) і наказав їй намалювати Його образ. Зі “Щоденника” святої сестри Фаустини Ковальської:
„Ввечері, коли я була в келії, побачила Господа Ісуса, зодягненого у біле. Одна рука була здійнята до благословення, а друга – торкалася грудей. З розрізу вбрання на грудях виходили два великі промені: один червоний, а другий блідий. Мовчки вдивлялась я в Господа. Душа моя була переповнена страхом і одночасно великою радістю. Трохи згодом сказав мені Ісус: “Намалюй ікону з того, що бачиш, і підпиши: „Ісусе, уповаю на Тебе”. Прагну, щоб цю ікону вшановували спершу у вашій каплиці, а потім – по всьому світу. Обіцяю, що душа, яка віддаватиме шану цій іконі, не занапаститься. Обіцяю їй також перемогу над ворогами ще тут, на землі, а особливо в годину смерті. Я сам боронитиму її, як своєї хвали.” (Щоденник, 47)
„Обіцяю, що душа, яка почитатиме цей образ, не загине. Обіцяю їй перемогу над її ворогами вже тут на землі, а особливо в годині смерті. Я сам захищатиму її як Мою славу.” (Щоденник, 48)
„Коли я сказала про це сповідникові, дістала таку відповідь, що це стосується твоєї душі. Каже мені так: „Малюй образ у своїй душі”. Коли я відійшла від сповідальниці – почула знову такі слова: „Мій образ у твоїй душі є. Я прагну, щоб було свято Милосердя. Хочу, щоби цей образ, який ти намалюєш пензлем, щоб був урочисто освячений у першу неділю після Великодня, ця неділя має бути святом Милосердя.” (Щоденник, 49)
„Прагну, щоб священики голосили про це велике моє Милосердя до грішних душ. Хай грішник не боїться наблизитися до Мене. Палить мене полум’я Милосердя, хочу вилити його на людські душі.” (Щоденник, 50)
„Коли одного разу сповідник наказав мені запитати Господа Ісуса, що означають ті два промені, які є на тому образі, – я відповіла, що запитаю Господа. Під час молитви я почула такі слова: – Ті два промені означають Кров і Воду, – блідий промінь означає воду, яка усправедливлює душі, червоний промінь означає Кров, яка є життям душ.
Ті два промені вийшли з надр Мого Милосердя тоді, коли Моє конаюче на хресті Серце було пробите списом. Ті промені захищають душі від гніву Мого Отця. Щасливий, хто житиме в їх тіні, бо не досягне його справедлива рука Бога. Прагну, щоб перша неділя після Великодня була святом Милосердя.” (Щоденник, 299)
„Через цю ікону наділятиму ласками душі, а тому нехай усяка душа має доступ до неї.” (Щоденник, 570)
„Мене палить полум’я милосердя, прагну пролити його на людські душі. О, як боляче мені, коли прийняти його не хочуть (…) Скажи зболеному людству, хай пригорнеться до мого милосердного Серця, а я [його] сповню миром.” (Щоденник, 1074)
„О Крове і Водо, що пролилися з Ісусового Серця, як джерело милосердя для нас, я уповаю на Вас!”
Ісусе, довіряю Тобі!
Джерела
Цитати зі Щоденника святої с. М. Фаустини Ковальської “Милосердя Боже в моїй душі”
www.ct.ugcc.ua